Де пам'ять є - там слів не треба...

http://chaes-1986.narod.ru/Geroi-pogegniki.htm

Деякі факти про Чорнобиль

Білорусь отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля
Так, не Україна, а саме Білорусь постраждала найбільше. П'ята частина (!) сільськогосподарських угідь цієї країни вважається слабо зараженою, а сотні тисяч людей відчули на собі дію радіаційного зараження. Стали масовими випадки лейкемії і раку щитовидної залози, плюс стали дуже поширеними різноманітні серцево-судинні захворювання.
У економічному плані втрати Білорусі складають приблизно $235 мільярдів доларів США.
Радіоактивні дощі випали навіть в Ірландії
Недаремно ця катастрофа отримала сьомий рівень - дійсно, вибух реактора №4 з подальшим викидом радіоактивного матеріалу мав глобальні наслідки. Через деякий час по всій Європі і навіть в Ірландії випали радіоактивні дощі.
За оцінкою Британського міністерства здоров'я, 369 ферм і майже 200 тисяч овець до цих пір несуть в собі сліди цього забруднення. Правда, в 1986 році кількість таких овець досягала 4 мільйонів.
Близько 97% радіоактивного матеріалу 4-го реактора знаходиться в саркофазі, який потроху руйнується
Ліквідатори ЧАЕС дуже швидко збудували надійний для того часу саркофаг, який перешкодив подальшому розповсюдженню радіоактивних речовин з реактора. Влада СРСР збиралася через 20 років замінити саркофаг на новий. Проте, як ми всі знаємо, "віз і нині там". Зараз саркофаг поступово руйнується, його поверхня покрита тріщинами, ширини яких цілком достатньо, щоб всередину пробрався щур.
Для того, щоб побудувати новий саркофаг, потрібно більше 2 мільярдів доларів. В України таких грошей немає, а інші країни не поспішають виділяти засоби.

http://cikavo.com/article/14599.html

Пам’ять про Чорнобиль

Голосить дзвін стривожено у квітні,
засмучує весняні дні привітні,
озветься в серці кожної родини
і стогоном у грудях України.
Над Прип’яттю весна у двадцять п’яте
деревам приміряє пишні шати.
Усе цвіте, радіє, веселиться,
в кущах бузку гніздо лаштує птиця.
Життя триває. Наче застороги,
дрімають заколисані тривоги,
та пам’ятають спорожнілі хати,
яким буває грізним мирний атом.
І ти не забувай про це, дитино,
та свічку запали за Україну.
Загояться землі болючі рани.
Вона воскресне, з попелища встане!

Леся Вознюк

http://lesia.vozniuk.com/about/

Чорнобиль...

Сьогодні минає 25 років, як звістка про аварію на ЧАЕС облетіла весь світ...
Але, на жаль,  не всі знають дату катастрофи та її наслідки...
http://www.chornobylmuseum.kiev.ua/index.php?lang=uk

Зі святом Воскресіння Христового!!!

Великодні дні настали -

Люди чисті серцем стали.

Радості, тепла, любові

Хай прибуде в Вашім домі !

Добро, мов сонце, землю обіймає.

Гімн перемоги лине із небес:

Радійте днесь ! Хай серце вірить й знає -

Христос Воскрес! Воістину Воскрес

Це треба знати

22 квітня - Всесвітній день Землі

Всесвітній день Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

День Землі спочатку відзначався у березні у день рівнодення, коли природа прокидається і все навколо наповнюється життям. З давніх часів з цим періодом пов’язувалися надії і сподівання на перемогу сил світла над темрявою. Це час, коли в багатьох країнах північної півкулі святкувався новий рік.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем.

23 квітня – 100 років від дня народження О.Я. Гаврилюка (1911-1941), українського письменника, публіциста

            Олександр Якимович Гаврилюк народився в с.Заболоття Бялопідляського повіту Седлецької губернії (тепер ПНР).

            За участь у революційній діяльності у 1929 р. був заарештований. У тюрмі написав перший вірш «Спогади політв’язня» та оповідання «Прощайте». Брав активну участь у діяльності КПЗ х.Білорусі. Один із організаторів і учасник Антифашистського конгресу діячів культури 1936р. у Львові.

Був членом літературної організації «Горно», співробітником журналу «Вікна». Автор багатьох оповідань, повістей і поем («Пісня з Берези», «Львів», «Береза» та ін.) .відомий як літературний критик (статті «Пальці на горлі», «Учімося розуміти ісприймати поезію»).

З 1940 р. член львівської організації СПУ та її правління, директор львівської філії Літфонду.

Загинув під час бомбардування Львова німецькою авіацією.

День народження Г.Ващенка (1878-1967), українського педагога і психолога

Г.Ващенко народився в сім’ї небагатих дворян з давнього козацького роду.

В 1888 - 1898 навчався у Роменській духовній школі та Полтавській духовній семінарії. Звинувативши інспектора семінарії архімандрита Агапіта в підтримці доносництва, був недопущений через його втручання до вступу в Київську духовну академію, а відтак розпочав трудовий шлях на учительській ниві. З 1898 по 1917 працював викладачем в комерційних та духовних училищах в Полтаві, Тихвіні, Кутаїсі. В серпні 1917 на Другому Всеукраїнському вчительському з’їзді першим ініціював заснування української Академії Педагогічних наук. В 1917-1919 роках працював в Полтаві викладачем учительського інституту. 1919 - 1920 - редактор журналу “Українська культура”. 1921 - 1923 - керівник організованого ним навчального закладу для підготовки українських учительських кадрів - трирічних педагогічних курсів ім. Б. Грінченка в с. Біликах Кобеляцького повіту Полтавської губернії. Фактично вже з 1922 р він - викладач факультету соцвиховання Полтавського ІНО, а з 1923 р. - керівник педагогічної комісії цього закладу.

1925 - комісія народного комісаріату освіти УССР присвоює йому звання професора; він стає керівником кабінету соціальної педагогіки, невдовзі - завідувачем катедри педагогіки Полтавського ІНО. В 1933 р. його звинуватили в буржуазному націоналізмі та звільненили з інституту, два роки він не міг знайти собі роботу. В 1936 поїхав до Москви і з початку осені 1936 р. одержав посаду професора та керівника кафедри педагогіки при Сталінградському педагогічному інституті, де й працював до 1940 року. У вересні того ж року домігся повернення до Полтавського педагогічного інституту на попередню посаду, а також обійняв посаду керівника аспірантської групи.

Під час німецької окупації в 1941 - 1943 - редактор газети “Голос Полтавщини”. В 1943 - разом з родиною виїздить з Полтави до Києва, а звідти у 1945 р. - до Німеччини. У вересні 1945 обіймає посаду професора педагогіки та психології філософського факультету Українського Вільного Університету в Мюнхені. В 1949 був обраний на посаду ректора Богословсько-педагогічної академії, створеної Українською автокефальною православною церквою в Мюнхені.

Помер у 1967 році і був похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.

Всесвітній день книг і авторського права

Ідея Всесвітнього дня книги була придумана Міжнародною Асоціацією Книговидавництв і потім запропонована на розгляд ЮНЕСКО Урядом Іспанії. За пропозицією Російської Федерації, у формулювання було додано й авторське право.

Таким чином, Генеральна Конференція на своїй 28 сесії (25 жовтня — 16 листопада 1995 року) одноголосно схвалила Резолюцію, що проголосила 23 квітня Всесвітнім денем книги й авторського права.

Це свято виникло в Каталонії (Іспанія), де в цей день до кожної проданої книги традиційно додається троянда. Більш серйозною причиною для вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народилися чи вмерли 23 квітня. Наприклад, М.Сервантес, В.Шекспір, Л. Вега, М.Дрион (M. Druon), М.Валеджо, Набоков і інші.

Метою Всесвітнього дня книги й авторського права є залучення уваги як урядових органів, так і широкої публіки до книг, як до джерел одержання знань, коштам вираження і комунікації, що залишаються основою активного утворення і критичного мислення, незважаючи на швидкий розвиток більш складних джерел інформації, а також цей день підкреслює особливе значення ролі книг і авторського права в розвитоку культури світу, толерантності і міжкультурного діалогу.

24 квітня – Великдень

Великдень зараховують до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня.

У перекладі з давньоєврейської мови «Пасха» — «проходження повз, позбавлення». Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христовий день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос — це дійсний Спаситель, оскільки він переміг смерть воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього великоднього тижня.

Всесвітній день поріднених міст

Всесвітній день поріднених міст проводиться щороку в останню неділю квітня за рішенням Всесвітньої федерації поріднених міст (ВФПМ), створеної більше 40 років тому.

Всесвітня федерація поріднених міст (ВФПМ) - міжнародна неурядова організація, мета якої - зміцнення дружніх зв’язків між містами різних держав. Заснована в 1957 році. Об’єднує понад 3 500 міст більш ніж 160 країн.

            Міста-побратими називаються міста, розташовані на територіях різних держав і які встановили між собою постійні дружні зв'язки.

А прецедент явища виглядав так ... Йшов 1942-й , самий розпал війни. Німці нещадно бомбили Сталінград. На адресу жителів і захисників міста прилетіла телеграма з англійського Ковентрі, теж постраждав від фашистських бомбардувань. Англійці висловлювали своє захоплення мужністю та стійкістю сталінградців і запропонували руку дружби. Ще через деякий час вони надіслали жителям Сталінграда свій перший подарунок - скатертину з вишитими на ній іменами більше 800 жінок, мешканок Ковентрі. Кожна з них вишила своє ім'я вручну. Разом з скатертиною англійки передали гроші, зібрані для сталінградців в рамках благодійної акції. Сталінград і Ковентрі стали першими містами побратимами , або, як їх ще називають, містами-побратимами. Рух братання міст дуже швидко поширилася по світу.

Поняття "міста-побратими" слід відрізняти від поняття "міста-партнери". Під останнім маються на увазі міста, між якими укладено угоди про партнерські відносини. У більшості випадків вони припускають тільки економічна співпраця з ряду спільних проектів або по одному з них.

Угода про побратимських відносинах економічну вигоду переслідує далеко не завжди - родинні почуття адже не виміряти грошима. Співпраця полягає найчастіше в освітній, культурній, соціальній чи спортивній сфері. Міста-побратими мають право звертатися за підтримкою спільних починань в міжнародні та європейські організації.

Міжнародний день солідарності молоді

Міжнародний день солідарності молоді відзначається щорічно з 1957 року за рішенням Всесвітньої федерації демократичної молоді.

Цей пам’ятний день служить ще одним приводом, аби привернути увагу державних органів, суспільства та засобів масової інформації до проблем молоді.

Об’єднання зусиль молодіжних, громадських організацій, широких верств населення, людей небайдужих, що душею вболівають за майбутнє своїх дітей і онуків, дозволить підсилити контроль суспільства за дотриманням прав молоді, підвищенням організованості і творчої активності молоді в реалізації економічних, соціальних, науково-технічних і етичних проблем суспільства, зміцнення спадкоємності поколінь, законності і правопорядку. 

Це треба знати

13 квітня - 105 років від дня народження О.Іваненко (1906-1997), української письменниці, перекладачки

Народилася О.Іваненко в м. Полтаві. Закінчила Харківський інтернат народної освіти (1926) та аспірантуру цього інституту. По закінченні працювала в управлінні дитячих установ під керівництвом А.С.Макаренка та в пресі. Захистила дисертацію на тему: «Дитяча літературна творчість».

Почала друкуватися 1925 у дитячому журналі «Червоні квіти». Перша книжка для дітей вийшла 1930 («Майка та Жабка»). 1947–51 редагувала журнал «Барвінок».

Автор понад 50 книжок для дітей та дорослих. Серед них: «Ми ще невеликі», «Лісова казка», «Едельвейс», «Казка про веселу Аль», «Три бажання», «Школа», «Таємниця», «Друкар книжок небачених», «Куди літав журавлик», «Богдан Хмельницький», «Казки», «Маленьким про великого Тараса», повісті «Рідні діти» (1951), «Великий шум» (1967), романи «Тарасові шляхи» (1961, перші 2 ч. вийшли 1939), «Марія» (1973, про Марка Вовчка), мемуари «Завжди в житті» (1985) та ін. Кілька творів перекладено російською, білоруською, польською, єврейською, узбецькою та іншими мовами.

Лауреат літературної премії ім. Лесі Українки (1974) та Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка (1986).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.

Померла і похована в м. Києві.

15 квітня - 90 років від дня народження Г.В. Берегового (1921 - 1995) льотчика, космонавта, двічі Героя Радянського Союзу

Георгій Тимофійович Береговий народився 15 квітня 1921 року в с.Федорівці Карлівського району колишнього Костянтиноградського повіту Полтавської області, (колишньої Харківської області).

Після закінчення середньої школи 1938 року почав діяльність на Єнакіївському металургійному комбінаті. У тому ж році мобілізований в Радянську Армію. У 1941 закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу. Учасник Великої Великої Вітчизняної війни з 30 червня 1942 року. Упродовж років війни здійснив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, виявлені в льотних боях Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Герой Радянського Союзу. 1948 року закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиков-випробовувачів. У 1948—1964 роках працював льотчиком-випробовувачем. Опанував десятки типів літаків. У 1956 закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. А. Гагаріна). 14 квітня 1961 року був нагороджений званням Заслужений льотчик-випробовувач СРСР. У 1963 зарахований до загону радянських космонавтів. 26 — 30 жовтня 1968 року здійснив політ на космічному кораблі Союз-3, за це 1 листопада 1968 року був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу. У 1972—1987 роках — начальник Центру підготовки космонавтів. 1987-го у званні генерал-лейтенант пішов у відставку. Депутат Верховної ради СРСР 8 — 10-го скликань (1974—1989 роки).

Похований у Москві.

16 квітня - 170 років від дня народження Х.Алчевської (1841-1920), українського просвітителя-педагога

Христина Данилівна Алчевська (1841-1920), в дівоцтві Журавльова, народилася на Чернігівщині у дворянській родині. Освіту здобула самотужки.

У 1862 році одружилася з відомим підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до Харкова. Тут стала активним членом товариства «Громада», діячі якого ставили перед собою мету сприяти народному просвітництву.

Склала іспит на право викладати і в 1862 році заснувала безплатну недільну школу для жінок, яка проіснувала до 1919 року. Христина Данилівна обстоювала поєднання колективного та індивідуального навчання, проводила бесіди, які ставили за мету збудити в учнях охоту навчатися самостійно.

Поряд з уроками в недільній школі Х.Алчевська великого значення надавала позакласній роботі. Проведення новорічних свят, прогулки за місто, відвідування театрів, музично-театральні вистави були ефективними складовими виховного процесу. Вона завжди відстоювала українську мову, народну пісню, пропагувала твори Т.Шевченка. З ініціативи Христини Данилівни у 1899 році в садибі Алчевських встановлено перший у світі пам’ятник Кобзареві (скульптор академік В.Беклемішев).

Робота школи Х.Алчевської неодноразово представлялась на Всесвітніх форумах та Міжнародних педагогічних виставках різних країн. До Алчевської звідусіль приїздили педагоги вчитися, як організувати школи такого типу і як вести в них заняття.

Поряд з просвітницькою Христина Данилівна займалася літературною, науково-педагогічною та бібліографічною діяльністю. Зокрема, з її ініціативи та керівництва видано тритомний рекомендаційний покажчик книг «Що читати народу?» (1884-1906), який на виставках в Чикаго і Парижі отримав найвищі нагороди.

Вона авторка багатьох методичних розробок з навчання дорослих та дітей. Її педагогічна діяльність здобула всесвітнє визнання на Міжнародному конгресі у справі народної освіти. Христину Данилівну обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти. Багато освітніх товариств обрали її своїм почесним членом. Христина Данилівна удостоєна золотих та срібних медалей Московських і Петербурзьких товариств поширення в народі писемності.

Х. Алчевська зустрічалася й листувалася з І.Франком, М.Павликом, Л.Толстим, Ф.Достоєвським, І.Тургенєвим, В.Короленком, Г.Успенським та багатьма іншими видатними особистостями того часу.

День довкілля

Всесвітній День Довкілля був заснований Генеральною Асамблею ООН в 1972 році до відкриття Стокгольмської конференції з теми „Довкілля людини”, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. У цей день було засновано й UNEP - Екологічну програму ООН, яка на сьогодні є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

Указом Президента України від 06 серпня 1998 року в Україні встановлений День довкілля, який проводиться щороку у третю суботу квітня.

День Довкілля був установлений з метою розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево — Життя», на підтримку ініціативи громадських організацій, молоді України щодо залучення населення до впорядкування та озеленення населених пунктів, пам'ятних місць та враховуючи рекомендації міжнародних екологічних форумів.

Цією акцією передбачено проведення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, зокрема впорядкування дитячих та спортивних майданчиків, створення нових зелених зон, скверів, висаджування саджанців дерев, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, поширення екологічних знань шляхом проведення у навчальних закладах науково-практичних конференцій, круглих столів, виставок, конкурсів тощо.

17 квітня - Вербна неділя

За тиждень до Великодня святкується вербний тиждень. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке тонке.

За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.

Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов'язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить дійство освячення верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками:

Це не я б'ю, а верба б'є, за тиждень — Великдень!

Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним намагаються проковтнути по декілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.

Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться. Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова:

Будь великий, як верба!

Будь багатий, як земля!

Будь сильний,як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

18 квітня - Міжнародний День пам'ятників та історичних місць. День пам'яток історії та культури

Ще 1924 року в СРСР з'явився Указ Раднаркому, згідно з яким виконавчим комітетам ставилося в обов'язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники й інші місця, що становлять історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в яких-небудь господарських цілях, а в окружності пам'ятників залишалася б недоторканною охоронна смуга від одного сажня й більше, залежно від розміру та значення пам'ятника» . Але вже 1934 року була прийнята постанова, відповідно до якої заборонні заходи Указу стали вважати застарілими й непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.

1976 року був прийнятий Закон «Про охорону та використання пам'ятників історії й культури», але цей закон мало що змінив.

Із завоюванням Україною незалежності питання збереження пам'ятників національної історії та культури постало особливо гостро. І 23 серпня 1999 року вийшов Указ Президента України « Про День пам' ятників історії та культури ». На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'ятників історії та культури було ухвалено встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам'ятників і визначних пам'яток.

Це треба знати

12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики

12 квітня відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики. Космонавтика — це сукупність галузей науки і техніки, що призначені для дослідження й освоєння космосу й позаземних об'єктів. Починаючи з кінця 1980-х років людство планомірно здійснює пілотовані польоти з метою освоєння космічного простору, вивчення Сонця, комет й інших космічних об'єктів та дослідженя Землі з космосу.

Дослідження космосу надзвичайно важливе для картографування, вивчення ресурсів Землі, метеорологічних явищ.

Це треба знати

7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці

Святкування Благовіщення почалося у Східній Церкві в кінці IV або на початку V ст. Цісар Маврикій (582-602) робить цей празник обов'язковим у цілій державі. У перші століття цей празник уважався Господським, як на Сході, так і на Заході. На це вказують його первісні назви: Христове Зачаття, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення, Благовіщення ангела Марії, День Поздоровлення, День або празник Благовіщення. Щойно в VII віці усталюється сьогоднішня назва для цілої Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці, а сам празник належить до Богородичних.

На святкування празника 25 березня вплинуло Христове Різдво, що настає через дев'ять місяців після Благовіщення. При тому існувало старовинне побожне передання, що 25 березня відбулося створення світу, воплочення Божого Сина і Його смерть на хресті. Олександрійська Пасхальна хроніка з 624 року і Царгородська Пасхальна хроніка з початку VII ст. визначають дату празника Благовіщення — 25 березня.

Всесвітній день здоров'я

Проведення Всесвітнього дня здоров'я стало одним з нових починань Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Уперше він був проведений 22 липня 1948 року на відзначення ратифікації Статуту ВООЗ, але 1949 року його перенесли на 7 квітня – день, коли було офіційно ухвалено Статут ВООЗ.

Щорічне проведення дня здоров'я стало традицією від 1950 року. Він проводиться для того, щоб люди могли зрозуміти, як багато означає здоров'я в їхньому житті та вирішити, що їм слід зробити, щоб здоров'я людей в усьому світі стало кращим. Згідно з демографічними даними, впродовж останніх десятиліть у індустріально розвинених країнах лютує своєрідна «епідемія підвищеної смертності», яка щорічно забирає життя мільйонів людей. Щороку Всесвітній день здоров'я присвячується глобальним проблемам, що стоять перед охороною здоров'я планети і проходить під різними гаслами: «У безпеці твоєї крові – спасіння життя багатьох», «Активність – шлях до довголіття», «Вагітність – особлива подія в житті. Зробимо її безпечною», «Відмовтеся від ізоляції – надайте допомогу» тощо

135 років від дня народження І.Свєнціцького (1876-1956), українського мистецтвознавця, філолога

Іларіон Свєнціцький - творець Національного музею у Львові (1876 - 1956) Народився 7 квітня 1876 р. у м. Буську Львівської області.

У 1885 - 1895 рр. Іларіон Свєнціцький навчався у гімназіальному училищі у Львові, далі на математично-філософському відділенні львівського університету у 1895 - 1899 рр. Впродовж 1899 - 1900 рр. був слухачем археологічних курсів університету у Санкт-Петербурзі, де постійно працював у рукописному відділі Імператорської публічної бібліотеки, що в подальшому стало основою для роботи з рукописами у бібліотеці Народного дому у Львові, ставропігійського та церковного музеїв.

З вересня 1900 р. до серпня 1901 р. Іларіон Свєнціцький на військовій службі у 87 піхотному полку в Пулі (Хорватія) та Клагенфурті (Австрія), де познайомився з мовою і побутом альпійських слов’ян.

Повернувшись до Львова у жовтні 1901 р. Іларіон Свєнціцький став помічником бібліотекаря відділу рукописів і друкованих слов’янських книг публічної бібліотеки Народного дому у Львові.

З лютого 1905 р. Іларіон Свєнціцький - директор Церковного музею, заснованого митрополитом Андреєм Шептицьким, у грудні 1908 р. музей перейменовано в наукову фундацію “Національний музей”, впродовж 1934 - 1939 рр. - редактор Літопису Національного музею.

У липні 1913 р. Іларіону Свєнціцькому присвоїли звання доцента південно і східнослов’янських літератур у Львівському університеті, з 1914 р. він став дійсним членом НТШ.

В часі окупації Львова російськими військами у червні 1915 р. Іларіона Свєнціцького разом з ще 40 громадянами Львова відправлено заложником до Києва

Після повернення у Львів 1 березня 1918 р. Іларіон Свєнціцький - знову директор Національного музею і доцент університету.

У травні 1941 р. вчена рада Львівського державного університету присвоїла Свєнціцькому вчений ступінь доктора філологічних наук і вчене звання професора кафедри слов’янської філології, він був людиною енциклопедичних знань, досконало володів декількома європейськими мовами, його великою пасією була книга

Помер 18 вересня 1956 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові

День святого Ісидора - покровителя Інтернету та комп'ютерів

4 квітня церква вшановує святого Ісидора

 єпископа Севільського, покровителя Інтернету

 і комп'ютерів.

У 1999 році Папа Римський Іван Павло ІІ 

проголосив  Ісидора Севільського покровителем 

Інтернету та комп'ютерів, а разом з цим 

і всіх, хто пов'язаний із цією сферою людської 

діяльності.

Покровитель Всесвітньої Мережі народився 

в 560 році у Новому Карфагені в знатній 

благочестивій християнській родині Северіана 

та Теодори. У юному віці майбутній єпископ

 залишився без батьків та розпочав духовне 

життя. Прославився не тільки побожністю та 

благочестивістю, а й любов'ю до різних наук - створив першу в світі 

багатотомну енциклопедію "Етимологія", що мала великий вплив на 

середньовічну історію.Можемо припустити, що "Етимологія" Ісідора в 

середньовіччі була близькою за значенням та популярністю до сучасної Вікіпедії.

Клір Католицької Церкви вирішив, що автор  такого прообразу майбутньої 

веб-енциклопедії може взяти на себе турботу про Всесвітню Мережу та 

її віртуальних жителів. Саме для них складено спеціальну молитву до 

покровителя Інтернету.

Молитва до святого Ісидора

Всемогутній та вічний Боже, який створив нас на Свою подобу та 

наказав нам шукати все, що добре, істинне і прекрасне в 

Божественному образі, заради Твого Єдинородного Сина, Господа

 нашого Ісуса Христа дозволь нам молити Тебе через заступництво 

святого Ісидора єпископа, щоби у своїх мандрівках Інтернетом див 

бачили і користали з того, що Тобі миле, та виявляли добро і 

терпіння до всіх, кого зустрінемо у віртуальному просторі. Во ім'я 

Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.

Це треба знати

1 квітня - Міжнародний день птахів

Його запровадили 1906 року, підписавши Міжнародну конвенцію щодо охорони птахів. Уже на початку ХХ століття вчені били на сполох через зникнення деяких видів пернатих. Відтак щороку в рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” проводять низку заходів для захисту птаства, адже якщо ще до середини минулого століття найбільшою бідою було полювання та неконтрольована торгівля, то нині птахи страждають від абсолютно мирного впливу людини на довкілля, як-от викиди підприємств в атмосферу.

День птахів - це не лише річниця Конвенції, але й час повернення пернатих додому. За традицією в цей час саме навесні в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкувалося, також, як прихід весни. За звичаєм цього дня пекли «жайворонки» з тіста і співали особливі святкові пісні.

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

Міжнародний день дитячої книги відзначається, починаючи з 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального рівня нових поколінь людства. Не випадково цей день припадає на 2 квітня, день народження датського письменника-казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цього року виповнюється 206 роки з дня його народження (1805-1875). Зазвичай до цього дня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Проводять ранки, конкурси, виставки, конференції і фестивалі, присвячені кращим книгам світу.І скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен.

Щороку одна з національних секцій Міжнародної ради виступає спонсором цього чудового свята. Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Послання дітям світу і відомого художника для створення свого оригінального плаката до Міжнародного дня дитячої книги

Знаменні і пам'ятні дати квітня

1 квітня	Міжнародний день птахів
2квітня	Міжнародний день дитячої книги
4 квітня	145 років з дня смерті З.Аркаса (1793-1866), українською історика 50 років з дня смерті Л. Булаховського (1888-1966), українського мовознавця
5 квітня	105 років від дня народження А.І.Шияна (1906-1989), українського письменника
7 квітня	Благовіщення Пресвятої Богородиці Всесвітній день здоров'я 135 років від дня народження І.Свєнціцького (1876-1956), українського мистецтвознавця, філолога
9 квітня	100 років від дня народження С.А.Кириченка (1911 - 1988) - живописця, народного художника УРСР
11 квітня	Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів 85 років від дня народження М.Л.Бутрина (1926), укр. літературозн. й бібліографа, книгознавця
12 квітня	Всесвітній день авіації і космонавтики
13 квітня	105 років від дня народження О.Іваненко (1906-1997), української письменниці, перекладачки
15 квітня	90 років від дня народження Г.В. Берегового (1921 - 1995) льотчика, космонавта, двічі Героя Радянського Союзу
16 квітня	170 років від дня народження Х.Алчевської (1841-1920), українського просвітителя-педагога День довкілля
18 квітня	Міжнародний День пам'ятників та історичних місць. День пам'яток історії та культури
22 квітня	Всесвітній день Землі
23 квітня	100 років від дня народження О.Я. Гаврилюка (1911-1941), українського письменника, публіциста День народження Г.Ващенка (1878-1967), українського педагога і психолога Всесвітній день книг і авторського права
24 квітня	Великдень Всесвітній день поріднених міст
26 квітня	25 років Чорнобильської трагедії
28 квітня	Всесвітній день охорони праці 70 років від дня народження Ірини Жиленко (1941), укр. поетеси
29 квітня	130 років від дня народження Рубчакової К.А. (1881 - 1919) - актриси, співачки

Батьківські збори

31 березня 2011 року, для батьків учнів 8-А класу відбулися батьківські збори на тему "Участь підлітків у навчально-виховному процесі та їх зайнятість у позаурочний час"
Питання, які розглядалися, були різними.
1. Роль спілкування батьків і дітей у налагодженні співпраці та покращенні якості навчання учнів.
2. Успішність учнів 8-А класу станом на кінець березня 2011 року. Відвідування.
3. Підготовка до підсумкових котрольних робіт з української мови, математики, історії, німецької мови.
4. Різне:
    Поради батькам щодо безпечного використання Інтернету їхніми дітьми.
    Знайомство із блогом "Крізь терни до зірок..." (робота за комп'ютерами)
 Плани на майбутнє

Я дуже вдячна батькам за присутність і роботу на зборах. Тішуся, що ви проявляєте цікавість і уважність до навчання та поведінки своїх дітей. Сьогодні у  зборах взяли участь 15 батьків (з 23), ще 3 батьків були відсутні по поважних причинах. Надіюся, що явка на наступних зборах буде тільки зростати.

Тематику та перелік питань на наступні збори будемо узгоджувати на сторінках нашого блогу та  у безпосередньому спілкуванні.

До наступних зустрічей