четвер, 1 вересня 2011 р.

З початком нового навчального року

Дорогі дев’ятикласники! Ось і ще одні веселі канікули пролетіли на крилах теплого і лас­кавого літа. І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання, яке не відбувається само собою, для цього потрібна праця мускулів, розуму, серця. Тож вітаючи вас із початком навчального року, я щиро бажаю, щоб ця праця не була для вас примусовою, хай вона приносить вам радість і хороші результати. У цьому допоможе усвідомлення високої мети, заради якої ви ходите в школу. Стати справжньою людиною, особистістю, — ось ваша головна ціль. До неї ви йдете не один рік, крок за кроком і на кожній вищій сходинці все більше усвідомлюєте у чому суть справді людського. І що цікаво: чим більше людина знає й розуміє, тим більше питань ставить перед нею життя, тим вищий ідеал особистості, тим вимогливіша вона до себе.
Минув ще один рік —  ви стаєте на поріг юності, найпрекраснішої пори в житті людини. Якими ви вступите у цей чарівний світ, залежить від вас самих, від того, як успішно будете формувати своє "я", вибудовувати храм своєї душі.
Нагадаю те, про що ми не раз говорили у попередніх класах: основним вихо­вателем кожного з вас будете ви самі, адже без самовиховання неможливе втілен­ня у життя високих ідеалів.
У нас ще буде багато серйозних роздумів і розмов про ці ідеали. Хочу звернути вашу увагу на найважливіший з них. Цей ідеал багатьма людьми сьогодні потопта­ний, знехтуваний, багато в ньому зневірились; немало й таких, у кого його, на жаль, і не було. Йдеться про патріотизм, любов до Батьківщини, — глибоку, щиру, не на словах, а на ділі.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам'ятав, — чи були б засмічені лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині?
Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх госпо­дарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні. Тож попри всі щоден­ні турботи пам'ятайте про головне — вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе як Людину, яку сотворив Господь подібною собі.
Перегляньте презентацію до першого уроку

Немає коментарів: